Бранка, -ки, ж.
1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка.
2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде.
3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Ум. бріночка.
Вилуплювати, -люю, -єш, сов. в. вилупити, -плю, -пиш, гл.
1) Вылущивать, вылущить; откалывать, отколоть. Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи. Тріску на одвірку вилупила.
2) Выводить, вывести, произвести, родить — преимущественно о птицахъ, но иногда, какъ грубое выраженіе, и о людяхъ. Вилупила куріпочка усіх тільки троє (куріп'ят). От я підсипав під тую свиню, а вона й вилупила мені шість волів, так як соколів. Вилупила вона ту дитину.
3) Вызубривать, вызубрить, выучить. Було аж сльози тобі котяться, а таки не вилупиш тих латинів та греків, як отче наш.
4) Выпучивать, выпучить, вытаращить. Вилупив очі, як баран.
Ковток, -тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути.
Кожан, -на, м. = кажан.
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло.
Творчість, -чости, ж. Творческая сила, творчество.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Тенетки нема на хребті, а ще бач.
Узгряниччя, -чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.