Батеньків, -кова, -ве Принадлежащій отцу, батюшкѣ. Первий же двір — свекорків, другий же двір — батеньків:
Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный.
Заї́здити, -джу́, -ди́ш, сов. в. заї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Заѣзжать, заѣхать. Заїхав на чужину. Їхав козак із війни, та заїхав до вдови. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. 2) Успѣвать, успѣть доѣхать. Ми ще засвітла заїдемо у Горовицю.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті.
Перевернути, -ся. Cм. перевертати, -ся.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Скалити, -лю, -лиш, гл.
1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить.
2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака.
3) Сильно бить, разбивать въ щепки.
4) Браниться, ручаться.
Хисть, -ті, ж. = хист. Запорозька хисть. Тьфу на їх хисть, та й годі.
Щебеташка, -ки, ж. = щебетуха. Ум. щебеташечка. Три пташечки щебеташечки.