Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скорчитися

Скорчитися, -чуся, -чишся, гл. Скорчиться, согнуться. Скорчився, як циганський батько. Ном. № 8195. Скорчився, зморщився та й зажурився. Чуб. V. 1147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРЧИТИСЯ"
Брилів'Є, -в'я, с. соб. Крупные камни. Желех.
Джорело, -ла, с. и пр. = Джерело и пр.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Неспосібнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі. Мил. 222.
Нишкнути, -кну, -неш, гл. Молчать.
Підіслати II, -ся. Cм. підстилати, -ся.
Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться. Галиц. Вх. Зн. 59.
Римарь, -ря, м. Шорникъ. Cм. лимарь.
Таємнощі, -щів, ж. Тайныя дѣла, вещи, которыя нужно скрывать. Шейк.
Щепина, -ни, ж. Балка, связывающая снизу стропила.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.