Брик! меж., выраж. ляганіе, толчекъ ногой. Ой чук-брик з рогом бик.
Головкате письмо. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій.
Го́рдість, -дости, ж. Гордость. Нема в його ні крихти гордости. Почала його розбірати така гордість, що всіх людей, всіх панів і міністрів, і простих хлопів мав за нізащо.
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить.
Напро́ти́, напро́тив, нар. Напротивъ. Повиставляло напроти сонця свої боки. Сіла собі напротив віконця. Cм. навпроти.
Ображати, -жа́ю, -єш, сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю.
Потиритися, -рюся, -ришся, гл. = попровадитися. Так і поширився в калюжу, — наче далеко обійти. Уже поширились до шинку.
Розрада, -ди, ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним.
Статива, -ви, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Фуркання, -ня, с.
1) Звукъ, издаваемый фуркалом.
2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.
