Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скобзун

Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЗУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЗУН"
Боженько, -ка, м. Дѣтск. Богъ. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба! Стор. І. 18.
Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. І. 161.
Засмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засмутувала на чужій стороні. Г. Барв. 410.
Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать. Зміев. у.
Позаспокоюватися, -ко́юємося, -єтеся, гл. Успокоиться (о многихъ).  
Поляскати, -каю, -єш, гл. Похлопать (кнутомъ, въ ладоши). Поляскав батогом.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Поприпинати, -на́ю, -єш, гл. Привязать на веревку (многихъ). Назад руки пов'язали, до коней поприпинали. Гол. І. 155.
Указати Cм. указувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОБЗУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.