Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скобзун

Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЗУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЗУН"
Блискітка, -ки, ж. Блестка.
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Гордівни́ця, -ці, ж. Гордая женщина.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Латання, -ня, с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята. Богодух. у.
Особітний, -а, -е. Особенный. Вх. Уг. 256.
Піснота, -ти, ж. Все постное.
Понапинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и напнути, но во множествѣ. В хаті у їх світиться ще; глянув я в вікно, та нічого не бачу, бо вікна понапинані. Борзна.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява. Харьк.
Фіялка, -ки, ж. Раст. а) фіалка, Viola odorata L, ЗЮЗО. І. 14 1. б)вечірня. Hesperis matronalis L. ЗЮЗО. І. 125. в)лісова́. Viola mirabilis. ЗЮЗО. І. 141. Cм. хвіялка. Ум. фіялочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОБЗУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.