Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скамня

Скамня, -ні, ж. = скамна. Він у царя в Бога сидить за скамнею. Грин. III. 3. Ум. скамни́чка. Чуб. V. 773.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАМНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАМНЯ"
Відвідціль нар. = відціль. Десь ти й доріженьки відвідціль не знаєш. Грин. ІІІ. 377.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Рк. Левиц.
Опішіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться медлительнымъ (въ ходьбѣ) Кінь опішів. Вх. Зн. 44.
Ошара, -ри, об. Оборвышъ. Харьк. у.
Пікинерувати, -ру́ю, -єш, гл. Служить въ пикинерахъ.
Подокочувати, -чую, -єш, гл. Докатить (во множествѣ).
Порозсупонюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсупонитися, но во множествѣ.
Сичання, -ня, с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання. О. 1861. III. 31.
Упука, -ки, ж. Вдавленіе. Мнж. 177.
Чабанка, -ки, ж. = чабаниха. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАМНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.