Близько нар.
1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько!
2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Росла калина близько озера. Ум. близенько, близесенько.
Две́речки, -чок, ж. мн. ум. отъ двері.
Дри́ґа́ти, -ґа́ю, -єш, одн. в. дриґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. І старому собаці дриґають жили. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою.
Зирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зиркнути. Сюди-туди, де дитина? Зирне під піч, аж воно там залоскотане.
Ли́зькати, -каю, -єш, гл. = лизкати. Лизькає кров собака.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Поналяскувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и наляскати, но во множествѣ. Также: нахлюскать, наплескать (во многихъ мѣстахъ). Ач як долі поналяскував водою.
Поперемолочувати, -чую, -єш, гл. Перемолотить (во множествѣ).
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Сг.... = зг.
Трець, терця, м. Трущій, тотъ, кто третъ. Ні трець, ні мнець, ні в дуду грець.
