Буркутський, -а, -е. Принадлежащій источнику кислой минеральной воды. Вода буркутська.
Джума́к, -ка́, м. = Чумак.
Дзус, дзу́ски! меж. 1) Прочь! Пошелъ! Нельзя! А дзуски, поганий! Правда, й туди вашому брату.... дзус. А дзуски не хочеш? 2) Брысь! (на кошекъ).
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого.
Завозя́нин, -на, ж. Привезшій для помола хлѣбъ на мельницу.
Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Зм'якшіти, -шію, -єш, гл. Стать мягче; присмирѣть. Треба полити, щоб зм'якшіла земля. Уже тепер старшина зм'якшів.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Ріпа, -пи, ж. 1) Рѣпа. зуби — як ріпа. Хорошіе бѣлые зубы. 2) Картофель. Ум. ріпка.
Сомина, -ни, ж. Мясо сома. Що сомина, що свинина.