Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Баба звивалась миттю всюди. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. Звилась стріла нижче хмари. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. 60. Над хатами звивавсь угору дим.
Навмі́р нар. Какъ попало безъ разбора. Іван навмір бе гусят.
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів.
Намно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножить, расплодить. А він же то намножив їм господи.
Підосінь, -ни, ж. Начало осени.
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1.
Прилигати, -га́ю, -єш, гл. Привязать налигачем (воловъ).
Спит, -ту, м.
1) = спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит.
2) Разспросы. Взяти кого на спит.
Ціпкати, -каю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ, нѣкот. птичкахъ).
Чорнява, -ви, ж.
1) Чернота, собраніе чернѣющихъ вдали предметовъ.
2) Черныя тучи.
