Буквичний, -а, -е. Приготовленный изъ буквиці.
Ди́бати, -баю, (-блю), -баєш, (-блеш), гл. 1) Ходить на ходуляхъ. 2) Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). Близько видати, далеко дибати. Диба, мов муха по сметані. Диба, мов журавель. Та мала пташка, та невеличкая по билиночці дибле. На дворі під тополями дибали Ова журавлі. Диба, мов не своїми ногами.
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Закотив сі щиглик штанці по колінця.
Надто́ка, -ки, об. Тотъ, кто «надточив» что-либо.
Обрида, -ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриву.
Порозвідувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розвідати, но во множествѣ.
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Утрапити Cм. утрапляти.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти.
Шинкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) = шинкарювати. Торгувать, шинкувать буду чарочками. Медом шинкувати. 2) Расточать, разливать, проливать. І заходилися гулять, святою кров'ю шинкувать. Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив.