Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіножаття

Сіножаття, -тя, с. = сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОЖАТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОЖАТТЯ"
Балець, -льця, м. 1) Головное покрывало, головной платокъ женщины (во время свадебнаго обряда?) Желех. Балець, матінко, балець, на сім мір та й на палець; що буде завивати, то буде споминати: «то невісточка дала, бодай щастє мала. Гол. IV. 321. 2) Родъ свадебнаго хлѣба. Гол. IV. 369, 395.
Вершень, -шня, м. = верхівень. Стор. МПр. 120.
Відвертання, -ня, с. 1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе. 3) Вычитаніе.
Канупер и канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільний. Раст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. кануперець. Грин. III. 539.
Кокотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Лепетать, болтать. Кокотить, як бойко жовточеревий. Ном. № 12891.
Кричма нар. Крича. К. ПС. 117.
Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Сійка, -ки, ж. Птица: соя. Желех.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати. Канев. у.
Угребти, -ся. Cм. угрібати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІНОЖАТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.