Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
Виставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виставити, -влю, -виш, гл.
1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють.
2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками.
3) Ставить, поставить на видъ. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. — перед очі. Представлять, представить на усмотрѣніе.
4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.
Відлустуватися, -туюся, -єшся, гл. Откалываться, отдѣляться слоями. Кора од осокора одлустується.
Збір, збо́ру, м. 1) Собраніе. Збір людей. Ой великий двір, та маленький збір, — чом не вся родинонька? 2) Молочные продукты, получаемые отъ молока (сметана, масло и пр.). Який же там збір буде, коли ніде корові напастися, — тільки глечик молока надоїла. Збір поганий, бо молока мало. 3) мн. збо́ри. Сборки. Свита... з маленькими зборами.
Зотрухнути, -ну, -неш, гл. = струхнути. Там і зотрухла.
Колабатина, -ни, ж. = калабатина. Двори такі великі, буцім це яка колабатина, де баби коноплі пряжать.
Облузати, -заю, -єш, гл. Ошелушить.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара.
Уселюдно нар. Публично, всенародно.
Цурочка, -ки, ж. Ум. отъ цурка.
