Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрутень

Викрутень, -тня, м. 1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у. 2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817. 3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРУТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРУТЕНЬ"
Баська, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65. Cм. базька 1.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась. Чуб. І. 144.
Жируха́ 2, -хи́, ж. = жерелуха.
Зазнайо́млюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зазнайо́митися, -млюся, -мишся, гл. Знакомиться, познакомиться. Ходімо до його... там і зазнайомишся. Г. Барв. 178.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный. Борз. у. К. ЧР. 90.
Осердак, -ка, м. Тулупчикъ безъ рукавовъ. Вх. Лем. 444.
Осунути, -ся. Cм. осувати, -ся.
Почта, -ти и пр = пошта и пр.
Пошпурнути, -ну́, -не́ш, гл. = пошпурити. Мнж. 25.
Розмаяний, -а, -е. Развѣвающійся. З розмаяними косами, в вінку з конвалій бігла вона. Г. Барв. 399.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРУТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.