Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свербіти

Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ. Мир. Пов. I. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРБІТИ"
Безживність, -ности, ж. Безжизненность. Желех.
За́ткалка, -ки, ж. Пробка. Н. Вол. у.
Заці́пнути, -ну, -неш, гл. Оцѣпенѣть. Наглою смертю умерла... Я так і заціп. Г. Барв. 211. Як ударить грім, як хрясне! так усі й заціпли. Г. Барв. 220.
Напру́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. напру́житися, -жуся, -жишся, гл. Напрягаться, напречься.
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ. Желех.
Постувати, -тую, -єш, гл. Постить.
Присікатися, -каюся, -єшся, гл. Привязаться, придраться, пристать. Присікався до чоловіка, — як не б'є. Рудч. Ск. ІІ. 168. Присікався як оса. Ном. № 2758.  
Різочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа. Чуб. II. 60. 2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко! Чуб. III. 44.
Тиранський, -а, -е. Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.
Умітати, -таю, -єш, сов. в. умести, -ту, -теш, гл. 1) Вметать, вместь во что. 2) Выметать, выместь. Красно вметено перед світлоньков. Гол. IV. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕРБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.