Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Зао́чний, -а, -е. Заочный. Заочного купця пугами б'ють.
Зарі́дливий, -а, -е. Урожайный. Сей рік зарідливий буде.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ.
Маслува́ти, -лую, -єш, гл. = маслосвятити. Хто у вас хворий? — Дід, та дуже трудний; так учора маслували.
Набарложи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Належаться въ грязи (о свиньѣ).
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями.
Псиця, -ці, ж. Сука.
Справно нар. Исправно.
