Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сапуга

Сапуга, -ги, ж. = пужално. Вх. Зн. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САПУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САПУГА"
Безсмертник, -ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Гу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, дѣлаться гуще. А глина все гусне, гусне. Канев. у. Кров у жилах гусне, холодіє. К. МБ. ХІІ. 266.
Діву́нка, -ки, ж. Раст. Gallium verum. Лв. 98. Cм. Бобачик.
Обстанова, -ви, ж. Обстановка. Обстанова (на сцені) показує з середини хату. О. 1861. XI. Кух. 6.
Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Підкусити Cм. підкушувати.
Пообнюхувати, -хую, -єш, гл. Обнюхать (во множествѣ).
Приймачисько, -ка, м. = приймачище. Забув приймак-приймачисько хліба й соли взяти. Чуб. III. 127.  
Стугнити, -гню́, -ни́ш, гл. = стугоніти. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САПУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.