Вино, -на, с. 1) Вино. На Вкраїні добре жити, мед і вино пити. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. 2) Виноградъ. Зелене вино к горі ся вило, к горі ся вило, синє розцвіло. Зелене вино високо звило, ще й похилило. 3) Пиковая масть. Часто во мн. ч. вина. Ум. винце. Без дірочки, без денця, повна чарочка винця.
Війка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вія.
2) = віячка.
3) Вѣялка.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Заса́патися Cм. засапуватися.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. 230. 3) Часть ри́ток (Cм.)
Знаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Прикладываться ко кресту и др. священнымъ предметамъ.
Куширь, -рю́, м. Водяная крапива. Ceratophillum demersum. Сам Дашкович, забувши свою философію, обома руками вибірав раки й рибу з жабуриння і куширу. Бодай тая річка куширем заросла.
Накра́пувати, -пую, -єш, гл. = накрапати. Дощик іде, накрапує.
Прийдешній, -я, -є. Будущій. Яке моє щастя? Не було в минулому, не буде й в прийдешньому. На прийдешній тиждень покинути б молотити, а до буряків узятись. Не пора ще про прийдешнє ціх дітей балакати.
Прикладати, -да́ю, -єш, сов. в. прикласти, -кладу́, -де́ш, гл.
1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладав. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає.
2) Примѣнять, примѣнить къ чему. (Дружки співають), прикладаючи пісню до матері.
3) Насмѣхаться, давать, дать насмѣшливыя прозвища. На їх будуть прізвища прикладать.
4) Ревновать, приревновать. Жінка до свого чоловіка дівку прикладає. Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає.
