Брехання, -ня, с.
1) Лганье.
2) = гавкання.
Ґузва, -ви, м. = Ґуля.
Жити́на, -ни, ж. 1) Ржаной стебель. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В'язь на огірках завбільшки з житину. Запорошив око житиною.
Кряжувати, -жую, -єш, гл. Обтесывать дерево цилиндрами.
Лилія́с, -су, м. Раст. Схилився кущ роскішний лиліясу. Кущ лиліясу і троянди два кущі.
Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла.
Перевижшати, -шаю, -єш, гл. Превысить; превзойти. Посіпака економ то пана перевижшав, бо народ катував.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений.
Спускатися, -каюся, -єшся, сов. в. спуститися, спущуся, -стишся, гл.
1) Спускаться, спуститься, опускаться, опуститься, понизиться. Скілько не літати, треба вниз спуститись. Отам за лісом дощик спустився.
2) Кататься на салазкахъ съ горки. Спускаються дівчата; спускалися із гори.
3) — на кого. Полагаться, положиться, довѣриться кому. Не спускайся, Грицю, на дурницю. У сьому дражливому ділі спустилась на мене.
4) Спускаться, случаться, случиться (о животныхъ). Барани спускаються з вівцями.
Трахточок, -чка, м. Ум. отъ трахт.
