Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручитися

Ручитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Ном. № 10661. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху. Ном. № 6827.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИТИСЯ"
Бануша, -ші, ж. = яєшня. ЕЗ. V. 43.
Верескливий, -а, -е. Крикливый. Желех. Левч. 62.
Одібрати Cм. відібрати.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Чуб. V. 1108. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку. Kolb. І. 99.
Пообморочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обморочити, но во множествѣ.
Репаник, -ка, м. = репанець.
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь. Мнж. 192.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Шкорух, -ха, м. Рябина. Шух. І. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.