Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручитися

Ручитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Ном. № 10661. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху. Ном. № 6827.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИТИСЯ"
Де́рба, -би, ж. Дернъ.
Заплі́тувати, -тую, -єш, гл. = заплітати.
Зрадніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрадіти. Небозі сонечко мріється, — воно ж зраділо, та й справді гріється. Ном. № 6102.
Пелехатий, -а, -е. = волохатий. Котл. Ен. V. 7. Гуси пелехаті. Грин. III. 89. Летить голуб коло хати сивий пелехатий. Чуб. V. 382. Кури пелехаті. Драг. 28. Кучерявий піч вимітає, пелехатий у піч заглядає. Грин. III. 472.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ. Чуб. I. 283.
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.
Просяний, -а, -е. Просяной. Просяна солома. Волч. у. Мир. ХРВ. 126.
Сонців, -цева, -ве Принадлежащій солнцу. Проситься знов на ніч у сонцевої матеріи. Рудч. Ск. І. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.