Визадкувати, -кую, -єш, гл. Выйти, пятясь. Визадкував з хати.
Відслід, -ду, м. Слѣдъ; отпечатокъ.
Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый.
Натирити, -рю, -риш, гл. Натащить. Вже повну холодну натирили і людей, і жінок, і дівчат, і малих дітей.
Одинчик, -ка, оди́нчичок, -чка, м. Ум. отъ одинець.
Позавивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Обмотать, обвить (многихъ, многое). Пусти ж мене, мати, в той сад погуляти, свого миленького кости позбірати, на тихім Дунаю переполоскати, в шовкову хустину позавивати.
2) Завить. Я б свої кучері та позавивала. Місяць дощовий буде, бо як народився, то ріжки униз спустив; а як такий, що так і позавивав ріжки вгору, то не буде дощу.
Рівноправний, -а, -е. Равноправный.
Ростепірчувати, -чую, -єш, сов. в. ростепірчити, -чу, -чиш, гл. 1) Растопыривать, растопырить. Ростепірчила пальці та й показує. Новомоск. 2) Растормошить. Трошки ростепірчила я вузлик і бачила, що там гроші.
Свидуватий, -а, -е. Недозрѣлый, зеленоватый. У мене тяжко добрий овес, а в його якийсь кукілюватий, свидуватий.
2) Молодой, моложавый. Свидувате дерево, свидуватий чоловік.
Судник, -ка, м.
1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику.
2) Полка для образовъ. Ум. судничок.