Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
Дрюче́чок, -чка, м. Ум. отъ дрюк.
Змоклий, -а, -е. Промокшій.
Мига́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мигнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мигать, мигнуть. Зорі... мигали і бризкали світом в сухому прозорому повітрі. 2) Мелькать, мелькнуть. 3) Только одн. в. Ударить. Мигнув попід бороду бурсака.
Наступниця, -ці, ж. Преемница.
Ніздруватий, -а, -е. Ноздреватый, пористый. Хліб такий ніздруватий.
Повириватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Вырваться (о многихъ).
Полісся, -ся, с. Полѣсье. А в самого шістьсот уллів пасіки було. Аж на полісся було посилає.
Сподобитися, -блюся, -бишся, гл. = сподобатися. В чистім полі, край дороги ляхам сподобився.
