Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росхитуватися

Росхитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росхита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Расшатываться, расшататься. Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 2) Раскачиваться, раскачаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСХИТУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСХИТУВАТИСЯ"
Верескотня, -ні, верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Відвологнути, -ну, -неш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, отсырѣть. Сухарі в погрібі одвологли. Рк. Левиц.
Відганяти, -няю, -єш, сов. в. відігнати, віджену, -неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Зябрій Cм. зюбрій.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24.
Клишавий, -а, -е. Косолапый. Клишавий кінь. Н. Вол. у.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила. Гол. І. 184.
Поворіт, -ро́ту, м. 1) Поворотъ. На повороті шляху. Стор. МПр. 122. повороту нема. Нельзя поворотиться. Повороту спірного нема за оцим возом, — як би його геть звідци. Волч. у. 2) Возвращеніе. 3) Та часть вѣтряной мельницы, къ которой прицѣпляютъ веревку для ея поворачиванія. Лебед. у. 4) Воротъ. Лебед. у.
Повсаджати, -джа́ю, -єш, гл. = повсаджувати. Повсаджав їх до темниці. Драг. 260.
Промогти, -можу, -жеш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Як би промогли, — аж не знати що (зробили-б). Драг. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСХИТУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.