Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росхитуватися

Росхитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росхита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Расшатываться, расшататься. Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 2) Раскачиваться, раскачаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСХИТУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСХИТУВАТИСЯ"
Асе́сор, -ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.
Ганжа, -жі, ж. = ганджа. Коняка не має ніякої ганжі. Рк. Левиц.
Громадя́нин, -на, м. Членъ грома́ди, членъ общества. Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.
Жада́нка, -ки, ж. Желанная. Да Невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали. Рк. Макс.
Жере́цький, -а, -е. Жреческій.
Зву́к, -ка, м. = гук.
Мі́ряти, -ряю, -єш, гл. 1) Мѣрить, измѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі одміряють. Ном. № 7069. 2) Цѣлить, прицѣливаться, мѣтить.
Плутня, -ні́, ж. 1) Путаница, запутанное дѣло. Н. Вол. у. 2) Плутовство. Чуб. IV. 204.
Пороспуджувати, -джую, -єш, гл. = поросполохувати.
Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків. Гол. II. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСХИТУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.