Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись.
Восьмерня, -ні, ж. Доска, получаемая при распилкѣ древесваго ствола на восемь частей.
Кулик I, -ка, м. Ум. отъ куль.
Охараскуватися, -куюся, -єшся, гл. Отнѣкиваться, отговариваться. Немає в мене грошей: щоб мені, та бодай мені... коли я брешу! Немає й не просіть, — охараскується було старий.
Перелета, -ти, ж. Раст. a) Chenopodium bonus Henricus L. б) Anemone alpina.
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему.
Припустити, -ся. Cм. припускати, -ся.
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Милосердного гріхами прогнівляли. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили.
Родючина, -ни, ж. Дикія плодовыя деревья.
Чортище, -ща, м. Ув. отъ чорт.