Лі́тошок, -шка, м. Годовалый. Телят сьоголітніх одинадцять, літошків шість.
Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Напророкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напророчить. Не даремне таке напророкував странній.
Переп'ятити, -п'ячу, -тиш, гл. = переп'ясти. Битий шлях переп'ятити.
Плай, плая, м. 1) Горная тропинка. Ковала мі зазуленька на плуг, на плаї. 2) Рядъ. Ум. плаїчок. Ід бичок у плаїчок.
Поорати, -рю́, -реш, гл. Вспахать. Та вже ж люде в полі поорали.
Поприїздити, -димо́, -дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили.
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Рясна яблуня. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. О волосахъ: густой. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.
