Високий, -а, -е. 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Долина глибока, а могила висока. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. 3) Возвышенный. Ум. височенький. Вийшла височенька дівчина.
Гони́тва, -ви, ж. 1) Погоня. Ні, струни сі ослабли, заніміли в моїм буянні кримськими степами, в гонитвах за прудкою татарвою. 2) Гоненіе.
Забо́втанка, -ки, ж. Имѣющая замоченное, забрызганное платье, замараха.
Заколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. 1) Намѣшивать, намѣшать, наболтать, разболтать, — напр. муку въ водѣ и пр. Висівок там заколоти. . 2) Только сов. в. Произвести ссору, раздоръ, смуту.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Нюня, -ні, ж. Плакса. Ум. нюнька.
Помотайло, -ла, с. Первоначальное значеніе: тотъ, кто мотаетъ, наматываетъ. Встрѣчено въ сказкѣ, гдѣ помотайлом въ шутку названъ человѣкъ, учившій женщину прясть, мотать и пр.
Уперве нар. = уперше. держати жінку упе́рве. Быть женатымъ первымъ бракомъ Старий Хміль держав уперве його сестру Ганну.
Цінитель, -ля, м. Цѣнитель, оцѣнщикъ.
Червонозлотий, -а, -е. Золотисто-красный. Горобина раскинула зелений намет і рясно на їй ягід червонозлотих.
