Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ростирати

Ростирати, -ра́ю, -єш, сов. в. ростерти, -зітру, -реш, гл. Растирать, растереть. Ном. № 12605. Масюк взяв колосок, ростер ного, дмухнув на долоню і показав Гадюкові великі зерна, блискучі як золото. Левиц. Пов. 194. Розотри ту ікру з перцем. Чуб. І. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТИРАТИ"
Бубачка, -ки, ж. Нарывъ. Вх. Зн. І. Cм. буба 4.  
Ґрулисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ растетъ или росъ картофель. Вх. Лем. 408.
Красномовний, -а, -е. Краснорѣчивый. Левиц. Пов. 52.
Леестрови́к, -ка, м. = лейстровик. Стали недоляшки поруч із ляхами, — обгорнули наливайців леестровиками. К. Досв. 8.
Отуманіти, -ні́ю, -єш, гл. Одурѣть, стать въ тупикъ. Отуманіє дівка зовсім. О. 1862. І. 74.
Пирснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Пирснула мені в вічі погожої води. Г. Барв. 398. 2) Выпрыснуть. Так і пирснуло з рук намисто 3) Фыркнуть.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Попсування, -ня, с. Порча.
Почутувати, -тую, -єш, гл. Слышать? Копає козаченько зіллячко та почутує, почутує: я думав, що підкови крешуть, а то по Марусі усі дзвони чешуть. Грин. III. 241.
Спуховато нар. Наклонно, покато. Вершіть, хлопці, стіг спуховато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.