Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рости

Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТИ"
Засмальцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. засмальцюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. Засаливать, засалить, запачкать жиромъ.
Зімникува́тий, -а, -е. О фруктахъ: поспѣвающій къ зимѣ. Зімникуваті груші, яблука. Волч. у. (Лободовск.).
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться. Желех.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Люба́ска, -ки, ж. = любанка. Ум. любасонка. Гол. II. 551.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок. Желех.
Передовництво, -ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу. К. ХП. 131.
Позамордовувати, -вую, -єш, гл. Замучить (многихъ).
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ. Вх. Зн. 52.
Розмисл, -лу, м. Размышленіе. Лучний розмисл, як замисл. Ном. № 5835. Правда розмислу не потрібує. Ном. № 6701.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.