Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспускатися

Роспускатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспусти́тися, -щуся, -стишся, гл. 1) Распускаться, распуститься, развернуться. Роспустився як циганська пуга. Ном. № 2848. Довга коса роспустилася по воді. МВ. І. 158. 21. Распускаться, распуститься, развратиться. Розволочиться да і само роспуститься: слова говорять гидкі, старого не поважають. Г. Барв. 438. Наша молодіж так роспустилася, що і ходити на улицях страшно. Левиц. Пов. 132. 3) Растворяться, раствориться, распуститься. Не в кожній воді, мило роспуститься. Ном. № 5322.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПУСКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПУСКАТИСЯ"
Відділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відділити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить; удѣлять, удѣлить. Одділи маненьку часточку землі на моє ім'я. Чуб. І. 143. Одділив йому половину царства. Рудч. Ск. II. 75.
Гу́ля́нка, -ки, ж. 1) Гуляніе, развлечете, забава. Пусти дочку на гулянки. Чуб. V. 170. Посходяться де на гулянку під неділю або під свято. Мир. ХРВ. 87. 2) Свободное отъ занятій время. Употребляется въ выраженіяхъ: На гуля́нках, гуля́нками. Нехай колись на гулянках (гулянками) зроблю. 3) Въ заборѣ изъ вертикально-стоящихъ досокъ: промежутокъ, оставляемый между досками. Лубен. у. Ум. Гуля́нонька, гуля́ночка. Перебрела дві річеньки, а Дунаю ніт, та забула гуляноньки, а роскоші ніт. Мил. 135.
Ми́то, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.
Перезнати, -на́ю, -єш, гл. Провѣдать, прослышать.
Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. К. ЧР. 397. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. КС. 1883. II. 467. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Ном. № 7807. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду? К. ЧР. 107.
Порахубитися, -блюся, -бишся, гл. Посчитаться. Полт.
Постати Cм. поставати.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе. Желех.
Цілість, -лости, ж. Цѣлость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПУСКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.