Бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько.
Закомези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Заупрямиться, закапризничать.
Збува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. збу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) Избавляться, избавиться. Біда здибає легко, ти трудно її збутись. Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив. 2) Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться. Уже ся все те збуло, що визнано було. 3) Лишаться, лишиться. З добрим думцею князь високого стола додумається, а з лихим думцею і малого стола збудеться.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Орличок, -чка, м. Ум. отъ орел.
Осух, -ха, м. Сухарь изъ овсянаго хлѣба, засохшій кусокъ хлѣба. Cм. ум. Осушок.
Підлітати, -та́ю, -єш, сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав.
Твердь, -ді, ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає.
Чупровий, -а, -е. . чупрові свашки Въ свад. обрядѣ: женщины со стороны жениха.
