Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне.
Доп'ясти́, -ся. Cм. допинати, -ся.
Микола́йці, -ців, м. мн. Раст. Neottia nidus avis.
Ноша, -ші, ж. Платье. Одежда.
Поматіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Выругать по матери.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук.
Присилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прислати, -шлю, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Кланяється, каже, пан Запічанський, прислав подарунок.
Розганяти, -няю, -єш, сов. в. розігнати, розжену, -неш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Він їм тугу розганяє, хоть сам серпом нудить.
Стеречи, -ся = стерегти, -ся.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ой чи тужить моя мила по мені?
