Відмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відмуруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) О заложенномъ кирпичемъ, камнемъ: быть раскрываемымъ, раскрытымъ путемъ удаленія каменной кладки. 2) Отгораживаться, отгородиться каменной стѣной.
Заві́зник, -ка, м. Привозящій зерно на мельницу для помола.
Заморга́ти, -га́ю, -єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся.
Підстьобнути, -бну, -не́ш, гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне!
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю.
Спантеличитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться съ толку. Спантеличивсь, небоже.
Степовничий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ степными и полевыми угодьями и работами.
Трафлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трафитися, -флюся, -фишся, гл. = траплятися, трапитися. От знай, дівчя, як сказати, як ся трафит постояти.
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю.
Черкнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ черкатися. Чарка так і задзвеніла, як черкнулась об його зуби. Нехай йому так легенько икнеться, як павине пір'я об воду черкнеться.