Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ропутіти

Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПУТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПУТІТИ"
Відсоння, -ня, с. Солнечная сторона.
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Досо́хнути Cм. досихати.
Каштелянський, -а, -е. Кастелянскій.
Кусливий, -а, -е. Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива. Канев. у.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea. Вх. Пч. І. 13.
Плутатися, -таюся, -єшся, гл. Путаться. Плутається волосся. Плутаються нитки. О неумѣлой ходьбѣ. Вона посередині, а ми — кругом, мов ті каченята плутаємось по траві. Сим. 203.
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. Ном. № 7239. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде. О. 1862. V. 111.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Укрити, -ся. Cм. укривати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПУТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.