Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ронити

Ронити, -ню, -ниш, гл. 1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, піря ронила. Мет. 332. 2) Сбросить ребенка. 3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОНИТИ"
Гайтів, -това, м. 1) Полевой сторожъ. Желех. 2) = гайник. Вх. Лем. 401.
Дуросві́тство, -ва, с. = дурисвітство. К. ПС. 8. К. ДН. 287. Моє добро брехнею руйнували, мені в'язали дуросвітством руки. К. Дз. 200.
Зростати, -та́ю, -єш, сов. в. зрости, -сту, -теш, гл. Выростать, вирости. Єсть у мене сестра менша, без мене зросла. Мет. 32. Без щастя Зросла, а без долі вродилася. Мет. 80. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. ІІ. 19.
Коп'як, -ка, м. Большая копна, стогъ (сѣна) Вх. Зн. 28. Коп'як чортів тобі! Канев. у. Ум. коп'ячо́к. Нема сіна, хиба десь-не-десь коп'ячок побачиш. Черк. у.
Навспі́л нар. 1) Пополамъ. Посіяли поле навспіл з сусідом. 2) Насквозь. Ця пляма навспіл сукна пройшла.
Остобісіти, -шу, -сиш, гл. Надоѣсть до крайности. Гуляв, гуляв аж до кінця курсу! аж остобісіло. Левиц. І.
Підлева, -ви, ж. Соусъ. Маркев. 153. Потім з підлевою индик. Котл. Ен. І. 18.
Статковитий, -а, -е. = статечний. Рк. Левиц.
Удовування, -ня, с. Вдовствованіе.
Чоповий, -а, -е. Относящійся къ чопу. Чоповий свердел. Буравъ средняго размѣра. — брат. Cм. брат.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.