Висувати, -ва́ю, -єш, сов. в. висунути, -ну, -неш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води.
2) Выдвигать, выдвинуть.
Витрішкоокий, витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Коростуватий, -а, -е. коростувате по́ле. Поле, на которомъ много всякихъ корней.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу!
Ло́панка, -ки, ж. ? Щоб ти лопанки нагнав.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Попімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Чоловік попімстивсь на скотині за ту деревню.
Розглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. розглядітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться. Хотіла м його шанувати, своє серце йому дати, а він собі розібрав, розглядівся да й не взяв.
Фук, -ка́, м. 1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. 2) Не убитая но ошибкѣ шашка, за которую берегъ противникъ шашку. 3) Уки́нути фука́. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука.
