Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розшушукати

Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШУШУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШУШУКАТИ"
Живжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = жевжикувати.
Надвірня́к, -ка́, м. Боровъ, не посаженный въ особое помѣщеніе для откармливанія. Брацл. у.
Обхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обхлюпатися, -паюся, -єшся, одн. в. обхлюпну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оплескиваться, оплескаться, вплеснуться, обдать себя водой, обрызгаться. Увійшовши в воду, обхлюпнувся. Харьк. у.
Перезвати Cм. перезивати.
Перекопати Cм. перекопувати.
Розжатися Cм. розживатися.
Тайстра, -ри, ж. Сумка, котомка. Kolb. І. 69. Ум. тайстерка, тайстронька, тайстрочка.
Угноїти Cм. угноювати.
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗШУШУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.