Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розставання

Розставання, -ня, с. Разставаніе, разлука. Cм. розстання. Цілуючись по братерський на розставанні. Левиц. І. 463. Невимовна мука — із милим розлука, розставання — серця розривання. К. Досв. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТАВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТАВАННЯ"
Волоочок, -чка, м. = пт. волове очко. Прилетіла фамилія, красно вбрана компанія: пан крук і пан гайворон і прекрасний водувудок, і великий волоочок. Гол. II. 519.
Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.
Дога́дочка, -ки, ж. Ум. отъ догадка.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Поприбавляти, -ля́ю, -єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Посилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣпить.
Простелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. простелитися, -лю́ся, -лешся, гл. = простилатися, прослатися.
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСТАВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.