Виломити, -млю, -миш, гл.
1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист.
2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій
Навика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. нави́к(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Чого бик навик, того і вночі реве.
Повиїдати, -даю, -єш, гл. Съѣсть все. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Що варила, то все не повиїдане.
Рум 1, -му, м. Сухопутье. Одна чати румом, а другая судном під турчина втікала.
Спозирати, -ра́ю, -єш, сов. в. спозирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = споглядати, споглянути. На все цікавим оком спозирає. Спозирають на свіжі, ще теплі поланиці.
Черенній зуб. Коренной задній зубъ. Cм. черевіний.
Чигінь, (ні, ж. ?) Жердь, бревно, которымъ подпираютъ бокъ плота или берлини, чтобы поставить плотъ или судно ровно, если наклонены.
