Бокувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько.
2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене.
Доскрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскрома́дити, -джу, -диш, гл. Доскребать, доскресть. А ми вже доскромадили буряків.
Зби́тниця, -ці, ж. ? Збитниця б тебе побила!
Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного.
Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх.
Пообтикати, -ка́ю, -єш, гл. Обтыкать (во множествѣ).
Порадити, -ся. Cм. поражати, -ся.
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться.
Устріча, -чі, ж. = зустріч. Тут всі вискочили на встрічу йому.