Брезулець, -льця, м. = бредулець.
Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати.
Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому.
Віджартовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віджартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Став шинкар свою жінку зневажати; вона усе оджартовувалась, сміялася.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу.
Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Зиком-криком босий дід гукає.
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Літайча́, -ча́ти, с. Маленькая бабочка.
Царь, -ря, м. 1) Царь. До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. 2) — зі́лля. Раст. a) Orobus niger L. б) Delphinium elatum L. в) Ranunculus sceleratus L. L г) Ononis hircina Jack. 3) — сил. Раст. Delphinium elatum L. Cм. царь-зілля. Ум. царик. царько́, царьо́к.