Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати.
1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок.
2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду.
3) Ударить. Бризнула невістку по зубах.
4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость.
Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. б) Filago arvensis.
Дужий, -а, -е. 1) Сильный, мощный. Не дужий б'є, а сміливий. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. 2) Здоровый. Дужим не треба лікаря. Ум. дуженький.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Лі́карь, -ря, м. Лѣкарь, врачъ, докторъ. Добре в світі жити попові, лікарові та котові. Не треба здоровим лікаря. Лікарю, вилічи себе самого.
Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали.
2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Ополиста груша.
Покарбутити, -бучу, -тиш, гл. = покарбуляти.
Порозжаковувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розжакувати, но во множествѣ.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Сповивати, -ваю, -єш, сов. в. сповити, -в'ю, -єш, гл.
1) Завязывать, завязать, обвивать, обвить (тканью).
2) Пеленать, спеленать. Там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовкове сповила.
