Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвідка

Розвідка, -ки, ж. 1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває. К. Іов. 76. 2) Изслѣдованіе (научное). 3) Жена разведенная съ мужемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІДКА"
Виплакати, -чу, -чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.
Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. МХ. 34.
Злобитель, -ля, м. Недоброжелатель. Злобителів старшина пооддавав у москалі, та тепер що зна, те й робе. Канев. у. Є такі злобителі, що його підпалюють. Міусск. окр.
Ин'як нар. = и́нак. Однаковісінько йому, чи так, чи, може, ин'як. МВ. (О. 1862. І. 100).
Одж.. Cм. отъ віджалувати до віджухаритися.
Оселка, -ки, ж. 1) Оселокъ. 2) = веселка.
Платтяний, -а, -е. Холщевый.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Попідганяти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и підігна́ти, но многихъ.
Скапарати, -ра́ю, -єш, гл. Испортить, изгадить. — життя. Бѣдственно, жалкимъ образомъ провести свою жизнь. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.