Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбійник

Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ном. № 4794. Ум. розбійничок, розбійниче́нько. Чуб. V. 738.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБІЙНИК"
Валило, -ла, с. Родъ валяльни (при водяной мельницѣ) безъ пестовъ, гдѣ дѣйствуетъ одна вода. Шух. І. 113.
Викоцабнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть вверхъ ногами. Вх. Уг. 230.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Піджарювати, -рюю, -єш, сов. в. піджарити, -рю, -риш, гл. 1) Подогрѣвать, подогрѣть. 2) Поджаривать, поджарить.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Скорість, -рости Скорость. Желех.
Укурити, -ся. Cм. укурювати, -ся.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.). Вх. Зн. 80.
Чоломкатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться, здороваясь или прощаясь, мирясь и пр. (но не о любовныхъ поцѣлуяхъ). Тут між собою роспитались, чоломкались і обнімались. Котл. Ен. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.