Відпросити, -ся. Cм. відпрошувати, -ся.
Відстерегтися, (речися), -жуся, -жешся, гл. Быть на сторожѣ.
Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Не довелось свині на небо дивиться. Так нам довелося. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Доведеться ледачому всю правду сказати. 2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком.
Нікчемно нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Перепасинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить пасинкувати.
Півдев'ята, числ. Восемь съ половиной.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Розляскатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться щелкать (кнутомъ).
Роспуття, -тя, с. Распутье, перекрестокъ. На роспутті кобзарь сидить та на кобзі грає. Ой вербо, вербо вербице, тії на роспуттю стояла, що ти чула, бачила? Ум. роспуттячко.
Худяк, -ка, м. Худое животное. Нажене того худяку повен степ.
