Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогожина

Рогожина, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину. О. 1862. V. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГОЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГОЖИНА"
Богомілля, -ля, с. 1) Богомолье. К. Кр. 12. 2) жидівське богомілля. Всѣ предметы, употребляемые евреями при молитвѣ.
Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Давні́сінько нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя. Кв. II. 187.
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. О. 1862. X. 1. 2) Забвеніе. Павлогр. у.
Змусити Cм. змушати.
Красило, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Старливий, -а, -е. Старательный. Які ми старливі, як ми для вас працюємо. Н. Вол. у.
Тупорилий, -а, -е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази. Шевч.
Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГОЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.