Карбуляти, -ля́ю, -єш и карбуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = кабутати.
Ліню́га, -ги, об. = лінтюга.
Наступник, -ка, м. Преемникъ.
Перемістити, -щу́, -стиш, гл. Перемѣстить.
Попідчищати, -ща́ю, -єш
Причалювати, -люю, -єш, сов. в. прича́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Причаливать, причалить, пристать къ берегу. Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? до свого́ берега причалив навіки. 2) Подъѣзжать, подъѣхать. Причалили хури до комори, випрягли волів. 3) = прибиватися, прибитися. Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути. 4) Присоединяться, присоединиться, пристать. А до його причалило ще чоловік десять.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл.
1) Раскуриваться, раскуриться.
2) Сильно дымить.
Сала, -ли, ж. Небольшой плотъ изъ сноповъ, употреблявшійся козаками при переправѣ черезъ рѣку: на него складывали оружіе и одежду и привязывали его къ хвосту лошади.
Улізливий, -а, -е. Назойливый, надоѣдливый.
Фик, -ка, м. Неблаговоспитанная дубина.
