Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рицарь

Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЦАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЦАРЬ"
Виклеїти Cм. виклеювати.
Відсвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Отражаться, отсвѣчиваться.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Находитися 2, -джу́ся, -дишся, гл. Находиться, устать отъ ходьбы. З рук наробитись, з ніг находитись. Ном. № 4560. Та вже ж мої ніженьки находилися.
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Лв. 98. Cм. линок.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Стекти, -ся. Cм. стікати, -ся.
Тисячоголов, -ва, м. Раст. Vaccaria vulgaris Host. ЗЮЗО. І. 140.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЦАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.