Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рику-рику!

Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКУ-РИКУ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКУ-РИКУ!"
Відомість, -мости, ж. 1) Свѣдѣніе, знаніе. 2) Извѣстіе. В салдати тя віддам. — відомости ся сподію. Чуб. V. 234. Cм. відом.
Коротитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Укорачиваться. Коротився вже ж вік мій: давайте мі свічки в руки. Kolb. 1. 220.
Лотай, -тая, м. Раст. Caltha palustris. Вх. Уг. 25. Cм. латаття.
Ма́вка, -ки, ж. Дитя женскаго пола, умершее некрещеннымъ и превратившееся въ русалку. Чуб. III. 186. Мавко, мавко! на тобі полинь та мене покинь. О. 1862. IX. 31. Cм. навка.
Пантелик, -ку, м. Въ выраженіи: збити з пантелику. Сбить съ толку. Ізбий Енея з пантелику. Котл. Ен. І. 7. Зовсім збила його з пантелику. Левиц. Пов. 63.
Подоминати, -наю, -єш, гл. Окончить мять (во множествѣ).
Пришолопкуватий, пришолопуватий, -а, -е. = пришелепкуватий.
Пручнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Полт. Пручнувся тікать, він за мною. Кобел. у. (Залюбовск).
Утюпкатися, -каюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ толкотни, отъ работы, связанной съ ходьбой. Уманск. у.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИКУ-РИКУ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.