рику-рику!

Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.

Випадкові слова

Пересуддя, -дя, с. = пересуд 2. Сам Господь Бог суд судить, ангели пересуддя беруть. Еф. 53.

повністю...

Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили. Стор. II. 205.

повністю...

Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.

повністю...