Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ризінка

Ризінка, -ки, ж. Одно изъ бревенъ, употребляемымъ для устройства ри́зей. Cм. ризи. Шух. І. 178, 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЗІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЗІНКА"
Бурмистрова, -вої, ж. Жена бургомистра.
Верещака, -ки, м. Крикунъ, пискунъ.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Ма́нок, -нку, м. Достояніе, имущество.
Моро́зити, -жу, -зиш, гл. Морозить. Що день пилати роспинають, морозять, шкварять на огні. Шевч. 634.
Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.
Повіщати, -ща́ю, -єш, гл. Объявлять, возвѣщать.
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЗІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.