Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рецок

Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЦОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЦОК"
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Зліти, злію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309.
Злодіячка, -ки, м. Ум. отъ злодійка.
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ. Шух. І. 88.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Писаночка, -ки, ж. Ум. отъ писанка.
Позарошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Замочиться росой (о многихъ). Позарошувалися наші хлопці, аж тече з їх. Харьк.
Простяж Употр. въ выраж. в простяж. Цугомъ. В коляску запрягли дванадцятеро коней по парі в простяж. Стор. II. 36.
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
Трахта, -ти, ж. Только въ слѣдующей загадкѣ на борону. Трахта-плахта по полю скаче. Ном. стр. 300, № 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕЦОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.