Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рецок

Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЦОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЦОК"
Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. Мет. 207. 3) Досчатый заборъ. Черниг. у.
Винагорода, -ди, ж. Награда.
Закрива́ння, -ня, с. Закрываніе.
Заме́тина, -ни, ж. Отдѣльное бревно въ заметі 2.
Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Молотобі́єць, -бійця, м. Помощникъ кузнеца, бьющій молотомъ. Харьк. г.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Прибагом нар. По прихоти, случайно. Желех.
Рогань, -ня, м. = рогаль 1. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій. К. Дз. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕЦОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.