Безпосередність, -ности, ж. Непосредственность.
Заплазува́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Запачкаться, загрязниться ползая.
Опугатися, -гаюся, -єшся, гл. Одѣться тепло, напялить на себя много.
Перлик, -ка, м. Рыболовный снарядъ: жердь, на одномъ концѣ которой небольшой сакъ, а на другомъ желѣзный молотокъ съ дырой, хлопая которымъ по камню, выгоняютъ рыбу.
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться.
Попик, -ка, м.
1) Ум. отъ піп.
2) мн. Раст. Caltha palustris L.
3) Насѣк. Chrysomela, листоѣдъ.
Похнюпити, -плю, -пиш, гл. Опустить (голову), повѣсить (носъ). Позад всіх ішов молодий, похнюпивши ніс.
Стікати, -ка́ю, -єш, сов. в. стекти, стечу, -чеш, гл.
1) Стекать, стечь. Як добрий став, — риба буде, а стече, — болото буде.
2) Сдѣлаться тощимъ, захирѣть (о растеніи)? (Пшениця) на вмолот не теє. Видно дощі захопили, як красувалася: стекла: сказано, зерно як мачина.
3) Хватать, хватить, стать. Вже тепер у мене здоровя не стіка. Хиба у нас грошей не стече весілля справити. Стікає й розуму таке робити!
Схитнутися, -тнуся, -нешся, гл.
1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Кладочка схитнулась — сестриця втонула. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться.
2) Пошевельнуться, прійти въ движеніе, качнуться. Під тобою, селезню, вода не схитнеться.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Носиться, як баба з тижборьом.
