Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рептух

Рептух, -ха, м. 1) Рептухъ, родъ широкаго, но неглубокаго мѣшка, привязываемаго къ оглоблямъ, — въ него всыпаютъ овесъ для корма лошадямъ. Сим. 93. 2) Родъ плетенаго изъ веревки мѣшка для сѣна. 3) Названіе толстаго неповоротливаго человѣка. Чуб. VII. 576.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПТУХ"
Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Відбатувати Cм. відбатовувати.
Відсохнути Cм. відсихати.
Де́шево нар. Дешево. Ум. Дешеве́нько.
Зе́ленява, -ви, ж. Зеленая рвота. Блювала аж зеленявою. Н. Вол. у.
Зукрасити Cм. зукрашати.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Подніпрянщина, -ни, ж. Поднѣпровье.
Присунути, -ся. Cм. присувати, -ся. Присурганитися, нюся, нишся, гл. Притащиться. Палажка присурганилась до криниці. Левиц. ПЙО. І. 369.
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.