Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

редька

Редька, -ки, ж. Раст. a) Raphanus sativus. ЗЮЗО. І. 133. б)дика. Raphanus Kaphanistrum L. ЗЮЗО. I. 133. Любить, як собака редьку. Ном. № 5078. скребти кому редьку. читать нотацію. скребнути редьки. Навонять. Ном. № 3448. 2) Механизмъ, на которомъ вращается крыша мельницы. Сосн. у. 3) Волъ, у котораго осталось одно ядро, вслѣдствіе неудачной кастраціи. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. редечка. Мет. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕДЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕДЬКА"
Буркіт, -коту, м. 1) Воркованіе. 2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт. Св. Л. 217. 3) Ворчанье.
Гре́чечка, -ки, ж. Ум. отъ Гречка.
Забе́га, -ги, ж. = забіг 3. Н. Вол. у.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Зашелесті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Зашелестѣть, зашумѣть. Коли щось зашелестіло: рипнули двері, увійшла наша Одарка. МВ. І. 71. Важко зітхнув, аж листя зашелестіло. Стор. І. 107.
Можновла́дник, -ка, м. Вельможа, аристократъ. Желех.
Набазі́кати, -ся. Cм. набазікувати, -ся.
Обвинуватити Cм. обвинувачувати.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Осмолити, -ся. Cм. осмолювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕДЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.