Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видельце

Видельце, -ця, с. = виделка. Левиц. І. 495. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДЕЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДЕЛЬЦЕ"
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Лепе́хуватий, -а, -е. 1) = лемішкуватий. 2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий. Чуб. V. 176.
Літюга́н, -на, м. ? Я вівчарь-літюган. Лавр. 77.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Пейс, -са, м. Пейсъ. (Берко) ходить було, тільки колите довгими чорними пейсами. Левиц. І. 103.
Перниця, -ці, ж. = пирій. Вх. Лем. 429.
Понадарювати, -рюю, -єш, гл. Надарить (во множествѣ). Родичі башті, так усього їй понадарювали. Кіевск. у.
Смоктонути, -ну, -неш, гл. Потянуть. Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової. Кв.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Шалівка, -ки, ж. Шалёвка. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДЕЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.