Жук, -ка́, м. 1) Жукъ, Scarabeus. жуки́ у голові́ (у ко́го). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. 2) Кличка черной собаки. Ум. жучо́к, жуче́чок. Ув. жучи́ще.
Запере́джуватися, -джуюся, -єшся, гл. Надѣвать передникъ? «Жінки завиваються в намітки, а въ платкѣ срамъ вийти межи люди; запереджуються большими платками, складывая ихъ по діагонали въ треугольникъ».
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата.
Крівавник, -ка, м. Раст. = деревій.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Облиш уже, не займай його. Мене облишила любая дівчина.
Оглядини, -дин, ж. мн.
1) Осмотръ, осматриваніе.
2) Осмотръ жилья и хозяйства жениха, дѣлаемый родителями невѣсты послѣ сватовства и оканчивающійся угощеніемъ. Cм. розглядини.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. Чулися молоді жарти. 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? Чуюся на душі й на тілі, що й я живу.
Шестикутний, -а, -е. Шестиугольный.
